Home Run Derby

Home Run Derby ставить тебе за відбиваючим і дивиться полем на подавача, стіну, вкриту плющем, і мальовану трибуну, повну людей. Хлопець на пагорбі змішує швидкі подачі, сінкери, криві, що ламаються пізно, і зміни швидкості, що пливуть повільно, і кожна з них росте, наближаючись, а її тінь біжить по траві. Один дотик — замах. Розрахуй так, щоб бита зустріла м'яч на перетині з базою, — і почуєш той самий тріск, якого чекав.

Час удару вирішує все. Замахнешся рано — потягнеш м'яч ліворуч, замахнешся пізно — штовхнеш у протилежний бік, а точне влучання відправить м'яч лінією, яку захисники не дістануть. Ти також обираєш площину замаху — низьку для лінійних ударів, середню для «солодкої зони», високу, щоб підняти м'яч, — і зсуваєш стійку в боксі, щоб тягнути м'яч чи бити в інший бік. Обереш неправильну площину для подачі високо в літерах — і найкраще, на що можна розраховувати, це лінивий флай, під яким спокійно стане центральний польовий.

Чотири способи гри. Home Run Derby дає десять аутів і рахує проти тебе все, що не є хоум-раном, із бонусним м'ячем після п'яти поспіль. Навколо парку малює цілі на табло, прапорці й ятці з хот-догами та дає дванадцять замахів по них. Серія питає, скільки влучань поспіль ти можеш зробити, поки рука продовжує подавати. Передай і грай передає биту між двома-чотирма відбиваючими, по п'ять аутів кожному, і друкує картку наприкінці. Три подавачі на вибір, відстань і швидкість вильоту на кожному замаху, повільний повтор тих, що вилітають зі стадіону, а твої рекорди зберігаються в браузері. Дотик, миша й клавіатура — усе працює, портретна й альбомна орієнтації обидві підходять, P ставить на паузу, а M вимикає звук.