Castle Cannons

Castle Cannons — це артилерійська дуель на одному екрані, поставлена як ляльковий театр із коробки з-під взуття. Усе на екрані вирізане з цупкого паперу: небо, складене з шарів смужок, хмари на нитках, сонце на паличці, море з хвилястих хвиль і два замки, складені з паперових блоків на зелених паперових пагорбах. По боках сцени висять завіси. Коли блок отримує удар, він мнеться, загинається і врешті зминається повністю, а шматочки відлітають клаптиками паперу.

Кожен замок — це справжня споруда. Блоки лежать на блоках, втрачають опору й падають; камінь витримує три удари, дерево два, скло розбивається з першого, а золото важке й коштує найбільше, коли летить через край. Десь усередині сидить шарнірний паперовий король, що хитається на своїх шарнірах, ойкає, коли вежа під ним трясеться, і радіє, коли падає інша. Виб'єш його з сідала чи з фортеці — раунд твій. Вітер змінюється між пострілами, а прапорець біля гармати підказує напрямок, тож той самий постріл ніколи не спрацює двічі. Є п'ять видів набоїв: звичайне ядро, кластер, що розділяється на три на вершині польоту, пружна куля, що двічі відскакує від стін, руйнівна куля ближнього радіуса й повітряна бомба-кулька, що дрейфує з вітром, поки щось її не проколе.

У грі вісім вручну зроблених пар замків, плюс одна, яку гра щоразу вирізає заново, і режим власного будівництва, де обидва гравці складають фортецю з паперового бюджету перед першим пострілом. Грайте вдвох на одній клавіатурі чи телефоні, або кидайте виклик комп'ютеру на рівні Легко, Нормально чи Гостро — Гостро розраховує всю дугу з поправкою на вітер і цілиться в те, що тримає короля. На телефоні в портретній орієнтації сцена складається навпіл: по замку з кожного кінця, паперове море між ними, а рахунок верхнього гравця перевернутий, тож телефон можна покласти пласко на стіл і сісти обличчям одне до одного.